Методичні рекомендації "Пріоритетний напрямок навчання української мови та літератури як основи національно- патріотичного виховання дітей". ( На допомогу учителям української мови та літератури)
Запрошуємо до спільного творення
системи національно- патріотичного
виховання молоді!
Коли в людині є народ ,
Тоді вона уже людина .
Л. Костенко
Україна - незалежна держава і це визначає характер навчання і виховання молодого покоління . У нашій державі, що сповідує європейські цінності, патріотичне виховання має бути спрямоване на формування у молоді національної свідомості, любові до України. Як актуально звучить народна мудрість : "Перед минулим – зніміть капелюхи, перед майбутнім – засукайте рукава" .
Формування творчої , ініціативної , національно свідомої особистості вимагає наповнення всіх ланок навчально-виховного процесу змістом , який би відображав об'єктивну історію, мистецтво, культуру, символіку, природу рідного краю, всієї України та забезпечував можливості постійного духовного самовдосконалення особистості, формування її інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності суспільства.
Під впливом різних соціальних і політичних обставин з’явився новий соціальний тип особистості. У цих умовах важливим є становлення оновленої системи національно - патріотичного виховання. Патріотичне виховання, у свою чергу, має бути спрямоване на формування і розвиток особистості, яка наділена якостями громадянина – патріота Батьківщини.
Глибоке пізнання історичного минулого рідного народу, оволодіння його національними, духовними цінностями - важливі компоненти національно-патріотичного виховання учнів, без яких неможливе збереження історичної пам'яті, мови, розвиток духовності.
Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.
Гуманістичні ідеї освіти яскраво втілив великий мислитель Г. Сковорода, який відзначив, що головне для кожного – стати людиною, а це означає – стати собою , шляхом до чого є пізнання та самопізнання , творення і самотворення. Наш час вимагає відродження і розвитку української національної системи освіти і виховання. Молоді потрібно оволодіти не лише системою наукових знань , а , насамперед , цілісною національною культурою , духовністю , не виключаючи вищі здобутки культури , духовності цивілізованих народів.
З метою реалізації Концепції національно-патріотичного виховання молоді , затвердженою наказом Міністерства України у справах сім’ї , молоді та спорту , Міністерства освіти і науки України від 27.09.2009 №3754/981/538/49 у системі освіти Новоархангельського району створено цілісну систему національно-патріотичного виховання. Дана система потребує перегляду , внесення змін ,удосконалення , посилення , доповнення з урахуванням сучасних вимог людських і українських національних цінностей. Нинішня політична ситуація в країні вимагає від педагогів, батьків , громадськості особливого ставлення до питання національно-патріотичного виховання молоді.
Концепція передбачає створення цілісної системи національно-патріотичного виховання молоді шляхом реалізації таких виховних завдань:
забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей;
виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки -Герба , Прапора ,Гімну України та історичних святинь;
сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;
формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;
формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;
відновлення і вшанування національної пам’яті;
утвердження в свідомості громадян об’єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки, Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності;
формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського та конституційного обов’язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;
відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді;
забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;
консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо національно-патріотичного виховання;
сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій, клубів та осередків громадської активності, спрямованих на патріотичне виховання молоді;
підтримання кращих рис української нації — працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини;
створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави;
сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я; задоволення естетичних та культурних потреб особистості;
виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності ;
створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя ; реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання.
У проекті нової Концепції національно – патріотичного виховання дітей та молоді 2015 року передбачені очікувані результати.
У результаті впровадження системи національно-патріотичного виховання очікується:
- забезпечення у молодого покоління розвинутої національно-патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам’яті.
- відновлення історичної пам'яті про державницькі традиції України та здобутки національно-визвольного руху.
- зацікавленість молоді щодо служби у Збройних силах України, готовність до захисту України та виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, з метою становлення її як правової, демократичної, соціальної держави;
- збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки;
- створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання молоді;
- консолідація зусиль суспільних інституцій у справі виховання підростаючого покоління.
Останнім часом , коли відбулися значні зміни в умовах функціонування мови , стає актуальною проблема мови , як засобу спілкування , мови в її реалізації , проблема культури мовлення.
Нашому поколінню випало складне і відповідальне завдання -відродження української мови, державності , нації. Це наш історичний обов'язок. Наша державна мова – українська, складова державотворення , неосяжна таємниця ,духовна скарбниця ,сподівання , обличчя нації , яка формувалася і формується .
Мова – одне з чудес, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. У нашій мові є чимало захоплюючого і дивовижного. Безліч на перший погляд буденних слів ховає в собі якусь таємницю. Кожне вживане нами слово має свою долю, свою історію. Знання рідної мови, досконале володіння нею – одна з важливих ознак високої культури і освіченості людини.
Пропонуємо учителям української мови та літератури використовувати напрацьований досвід роботи педагогів району в системі урочної та позакласної діяльності, надавати перевагу активним формам роботи, що передбачають самостійну або спільну роботу, набуття дітьми та учнівською молоддю соціального досвіду; сприяють формуванню національної свідомості, критичного мислення, ініціативності, творчого підходу до справи, відповідальності за свої дії та вчинки: громадській, волонтерській діяльності, соціальним практикам, пошуковій, дослідницькій та проектній діяльності, дискусійним клубам, діяльності учнівських прес-центрів, флеш-мобам, акціям.
Основними напрямами патріотичного виховання на уроках української мови, літератури є:
- утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;
- формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу;
- визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;
- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
- формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації.
- краєзнавство;
- ознайомлення з явищами суспільного життя;
- ознайомлення з традиціями і культурою свого народу
- формування знань про історію держави;
- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
- Зміст героїко-патріотичного виховання передбачає глибоке розуміння природи учнів, їх індивідуальних рис і можливостей, повагу до особистості дитини, турботу про її гармонійний розвиток, встановлення взаємин співробітництва у навчально-виховному процесі.
Значення української мови як навчального предмета в школі випливає з її суспільних функцій. Вона є державною мовою українського народу, визначною ознакою нашої держави, скарбницею культурних надбань нації, засобом єднання громадян України в суспільно-історичну спільноту.
Це й визначає систему завдань, що постають перед учителем-словесником, головне з яких - підготовка грамотної людини з високим рівнем комунікативної компетенції. Необхідно враховувати те ,що у підлітковому віці виховується духовно осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод.
Багатство і різноманітність мовлення вчителя – джерело збагачення мовлення учня , образність мовлення вчителя - запорука поваги учня до естетичних цінностей , створений засобами мови. Завдання вчителя української мови та літератури – слугувати просвіті й національності нашого народу , боротися за оволодіння учнями сучасними нормами рідної мови, підвищувати статус української мови. Кожному учневі необхідні розвинуті чуття української мови, мовний смак , володіння стилем мовлення і письма, мовними засобами , розвиток самобутнього мовного колориту . Нині актуальне гасло " Розмовляй рідною мовою – своєю і свого народу ! ".
Ідеал сучасного навчання – особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями. Тому ,такі форми роботи, як рольові ігри, вільне письмо, словесне малювання, дослідницька діяльність, захист проектів, представлення презентацій сприяють загальному розвитку учнів, здатних комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови. При підготовці до уроку можна використати такий алгоритм діяльності:
- Аналіз навчальної програми з предмета і знаходження там теми, питання, поняття, які мають героїко-патріотичний характер.
- Формулювання ключових проблемних питань, навколо яких можна організувати обговорення на уроці.
- Формулювання завдань уроку (результати, які очікуються одержати наприкінці) та вирішення, якими методами краще скористатись у цьому випадку.
4. Готується фрагмент уроку та апробується на практиці.
Створюючи систему уроків національно – патріотичного виховання, учителі мають використовувати такі елементи національної культури, як народний переказ , легенди , оповіді , загадки , приказки , прислів’я , прикмети. Доповнювати шкільні програми, підручники елементами народної мудрості ,яка сприяє формуванню позитивних якостей школярів , збагаченню фактичного матеріалу цікавими повідомленнями , робить уроки цікавішими і змістовнішими. Наприклад,працюючи над творчим моделюванням мовних одиниць відповідно до завдання можна використати вислови відомих українських митців слова,( скласти й записати речення з прямою мовою. Замість крапок уставити потрібні за змістом дієслова. Пояснити розділові знаки.)
1) Все в тобі з’єдналося, злилося — як і поміститися в одній! ... (В. Симоненко). 2) В народу немає скарбу більшого, як його мова ... (Ю. Мушкетик).
3)… Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько, тільки камінь має (С. Воробкевич). 4) Найбільше й найдорожче добро в кожного народу — це його мова ... (Панас Мирний). 5) ... Коли ти плекаєш слово, мов струна воно бринить (Д. Білоус). 6) ... Словесність — початок усіх наук. Вона — джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою (І. Цюпа).
У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість.
Стержневим моментом системи формування патріотичних якостей повинні стати історичні традиції перемог українського воїнства, самопожертва в ім’я захисту Батьківщини. Знання і дотримання традицій народу неможливе без хорошого знання історії Вітчизни:
- доби скіфів - 80% золотого фонду Ермітажу – це скіфське золото з території України
- доби Київської Русі "матери городов русских", в контексті інформаційних війн в історичних матеріалах, в Росії поширюється назва "Киев – мать городов вольных",
- доби козаччини – однієї з найцікавіших з точки зору патріотичного виховання,
- другої світової війни – цінної наявністю живих учасників подій.
Небайдужими залишають молодь історичні приклади прояву патріотизму однолітків (діяльність " Молодої гвардії" , Бій під Крутами, національний молодіжний рух в Західній Україні, "живий ланцюг" на підтримку незалежності України у 1990 році ,трагізм та воєнні дії 2014 ,2015 р.р).
Збагачення учнів патріотичними почуттями здійснюється під час засвоєння ними історичного матеріалу про героїчне минуле нашого народу, його прагнення до зміцнення могутності рідної країни , про його мужність у боротьбі з іноземними загарбниками.
Результатом патріотичного виховання має бути сформованість почуття патріотизму , яке означає прояв особистістю любові до свого народу , поваги до українських традицій , відчуття своєї належності до України, усвідомлення спільності власної долі з долею Батьківщини , досконале володіння українською мовою.
Учні старших класів вже мають певну систему світоглядних уявлень, тому доцільно дотримуватися в практиці правила - не нав'язувати категорично свою думку , а прагнути забезпечити альтернативність позиції читача відносно морально-етичних проблем , що порушуються на уроці і в художньому творі. Реалізувати це можливо завдяки методам , що забезпечують стимулювання діалогу та полілогу. Так на уроці-диспуті , де переважає аналіз проблем твору учні мають можливість дискутувати, розв'язуючи проблеми добра і зла , злочину і спокути , людини і землі, народу і влади , моральних цінностей людини , жорстокості і милосердя. Учителям слід реалізувати проблему розвитку творчої особистості, формувати кожного учні, як творчу особистість у творчій навчальній діяльності на основі відповідних здібностей. Для здійснення цієї педагогічної концепції слід впроваджувати сучасні способи організації навчальної діяльності (проблемне навчання , евристичну бесіду , метод ігор , різні види завдань , метод проектів).
Рекомендуємо:
- проводити уроки-лекції , уроки-бесіди ,уроки-знайомство , уроки-подорож, уроки-міркувань ,уроки-відкриття ("Ім'я"Україна","Українська мова - мого життя основа ", "Нова доба історії української мови", "Знай українське!", "Майбутнє моє і моєї країни", "Я – громадянин-патріот незалежної держави України" , "Пам’яті вдячні нащадки" , "Моя рідна Україна" , "Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, Прапор, Гімн" , "Наша вітчизна –Україна", "Патріотизм нагальна потреба України" , "Моя земля – земля моїх предків", "Україно, матінко моя" , "І синє небо, і жовте колосся" , "Народні символи", "Місія добра єднає серця", "Єднаймося , люба родино!" тощо) ; семінари, "круглі столи" , конференції ("У пам’яті світ врятований" , "Утверджувати ідеали культури миру – служити миру" , "Люблю я свій народ – ціную його звичаї") ; уроки пам’яті ("Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної" , "Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься" , "Наша вулиця носить ім’я героя війни" ,написання творчих робіт з мови) .
Важливість творчих робіт з мови в тому , що вони не тільки закріплюють знання , але й удосконалюють здібності , прищеплюють любов до художнього слова , виховують високі моральні якості. У письмових творах поєднуються логічні операції (аналіз , синтез , порівняння , роздуми) , спостережливість, життєвий досвід , словниково-стилістична та лексико-граматична робота. Якщо твір буде результатом свідомої роботи розуму і почуттів, продуктом власної творчості, то в ньому обов’язково відіб’ється особливість автора. Кожен урок рідної словесності має формувати мовну особистість, а вчитель має бути носієм мовної культури.
Готуючись до уроків мови та літератури, потрібно добирати такий матеріал, який був би не тільки пізнавальним, але й реалізував виховний потенціал.
Особливу увагу слід звертати на підбір епіграфа до кожного уроку, бо саме від нього здійснюються кроки до реалізації поставленої мети,(наприклад, відновити споконвічну шляхетність українського народу, його національну гідність і самостійність, високу моральність і працелюбність). Розумне, систематичне національне виховання може подолати почуття меншовартості і сформувати людину – громадянина з національним складом мислення та природним почуттям гордості, що ти – українець.
Національний тип особливості виростає на ідеях національної філософії, народних ідеалах, традиціях, звичаях і обрядах, морально – етичних цінностях, на культурно – історичному досвіді, здобутках народу впродовж багатьох епох.
Доцільно популяризувати творчість письменників рідного краю,В. П. Козаченка , П. А. Байдебури , Є. Ф. Маланюка , Н. С. Рибака , П. І. Селецького А. Р. Загравенка , В. С. Сідуна , І. М. Черкащенка , проводити екскурсії у місця, де жили і творили наші знамениті краяни.
Позакласна робота з української мови та літератури — це обов'язкова складова частина нормально організованого навчально - виховного процесу школи. Вона проводяться паралельно з класною і служить засобом розширення , поглиблення і вдосконалення знань , здобутих учнями в школі. Якими , б змістовними і методично досконалими не були уроки мови , учитель не доможеться бажаних наслідків, якщо не організує систематичної й багатогранної позакласної роботи.
Позакласна робота тісно пов'язана з класними заняттями. На позакласних заходах учні , як і на уроках , одержують нові знання з мови, повторюють , і закріплюють їх , удосконалюють орфографічні , пунктуаційні й стилістичні навички , працюють над поліпшенням культури мовлення.
Участь у позакласних заходах впливає на загальний мовний розвиток учнів , помітно збагачує й урізноманітнює їх мову , розширює і зміцнює знання , здобуті на уроках, збуджує любов , інтерес до української мови як навчального предмета. Добре організовані позакласні заходи полегшують працю вчителя на уроці.
Мета позакласної роботи з української мови цілком підпорядковується загальним завданням навчання і виховання учнів у школі. У процесі проведення позакласних мовних заходів здійснюються такі важливі завдання:
1. Поглиблення почуттів патріотизму, виховання любові до рідної мови та мов братніх народів, зокрема російського, до історії мови, її багатих засобів висловлення найтонших відтінків думок і почуттів, до милозвучності, краси рідного слова.
2. Розширення й поглиблення знань, одержаних на уроках, що досягається, з одного боку, шляхом використання позапрограмного матеріалу, а з другого — через опрацювання цікавих і складних мовних фактів, які стосуються тем, визначених програмою.
3. Вироблення і закріплення навичок аналізу, синтезу, класифікації, систематизації мовних фактів, що вдосконалює мовний розвиток, граматичне мислення, формує чуття мови.
4. Розвиток усного й писемного мовлення, формування навичок правильно, точно й образно висловлювати думку, дбати про багатство, чистоту і красу мовлення.
5. Підвищення інтересу до української мови як навчальної дисципліни, збудження прагнень вивчати, досліджувати мову.
6. Розвиток індивідуальних здібностей окремих школярів, формування навичок проводити копіткі лінгвістичні дослідження.
Окрему групу позакласних заходів з мови становлять свята — мовні вечори, ранки, дні, тижні, декади, фестивалі. Організація їх має своєю метою зацікавити учнів мовою, пожвавити працю над нею, виявити ефективні форми, прийоми ведення позакласної роботи з мови, підсумувати наслідки її за певний період. Мабуть, найефективнішими з свят є фестиваль і тиждень (або декада) мови. До обох з них входять як складова частина (найчастіше заключна) мовні вечори і ранки.
Особливо велика увага приділяється розвитку творчих нахилів. На багатьох позаурочних заходах пропонуються завдання на складання розповідей, речень, загадок шарад і т. ін.
Кожен народ у процесі історичного розвитку виробив систему цінностей, які передаються з покоління в покоління у вигляді звичаїв, традицій , обрядів. Тому виховання дитини завжди має ґрунтуватися, насамперед , на культурно – історичних цінностях своєї нації . Пізнання навколишнього світу починається зі знайомства з рідною вулицею , селом чи містом , своєю країною , а вже потім – із сусідніми країнами. Тобто , ми йдемо від пізнання свого , рідного , національного до багатонаціонального , світового .
Відповідно , всі заходи повинні бути наповнені громадянсько-патріотичним змістом , стверджувати ідею спільності інтересів та взаємоповаги усіх громадян України, підтримувати прагнення кожної особистості до духовного, інтелектуального, творчого та фізичного розвитку задля розквіту держави в цілому.
Громадянський компонент виховання найвиразніше має втілюватися у змісті навчальних предметів суспільно-гуманітарного циклу. Вивчення української мови, літератури, історії, географії, правознавства спрямовано на формування переконливого почуття патріотизму й громадянської свідомості дітей та учнівської молоді, знань про права і свободи громадян, сутність громадянського суспільства.
Учителі української мови та літератури вдало добирають і поєднують різноманітні методи і форми патріотичного виховання, уникають формалізму й одноманітності, насичують їх патріотичними емоціями та переживаннями, активно використовують приклади мужності й звитяги захисників України ,які описані на сторінках української літератури .
Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання системи принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів — міцно і органічно засвоєних загально.
Ефективність патріотичного виховання в позакласній діяльності значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, методів та форм його організації. Пріоритетну роль доцільно відводити активним методам, застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів відносять: соціально-проектну діяльність, ситуаційно-рольові ігри, соціограму, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху, аналіз конфліктів та моделей стилів поведінки Робота над літературою з мовознавства здебільшого є частиною різних позаурочних занять. Використовуються, крім того, й спеціальні позакласні заходи, пов'язані з роботою над книгами про мову.
Мовний гурток є центром , навколо якого базуються , існують і організовуються всі інші форми як систематичної , так і , епізодичної позакласної роботи з української мови. Від організації гурткової роботи у великій мірі залежить ефективність усіх позакласних заходів з , такої важливої галузі знань , як рідна мова . "Гуртки допомагають навчанню. Якщо урок вважати теорією,то гурток - його практична матеріалізація" О.А.Захарченко . У навчальних закладах є ряд гуртків , "Співаночка" "Калинове гроно" ," Вишиваночка" , " Степова Еллада" , літературна вітальня "Словоспів" та літературна студія "Душі криниця" , метою яких є дослідження літератури рідного краю. Активно діє районний літературно-мистецький клуб "Магічний кристал творчості" та студія "Проба пера".
З метою забезпечення духовної єдності поколінь , виховання поваги до батьків , старших , культури та історії рідного народу функціонують шкільні краєзнавчі музеї, які відображають пошукову роботу по напрямках :
* Історія села " Історія рідного села" ;
* Історія школи " Діти , школа , вчитель – одна сім’я" ;
* Українська світлиця ;
*Письменники рідного краю;
Завдяки допомозі односельців музей поповнюється різними старовинними побутовими речами ( рушники , посуд , ткацький верстат , знаряддя праці тощо ), документами , фотографіями .
Проводяться літературно-краєзнавчі експедиції "Новоархангельський край – козацький край" із метою створення ефективної системи роботи з виховання у дітей справжнього патріотизму , небайдужого ставлення до свого села , селища , вулиці , будинку , почуття справжнього господаря і творця.
З метою подальшої активізації патріотичного виховання дітей та учнівської у навчальних закладах розроблені освітньо - виховні проекти з патріотичного та громадянського виховання "Моя країна – Україна, кожна дитина – перлина України" , "Еверест філології", "Ми творці української історії ,хранителі української мови" , "Шлях Кобзаря – це шлях народу". Провідною ідеєю проектів є творчий пошук ефективних форм освітньо-виховної роботи навчальних закладів району щодо відродження національних традицій , української культури , звичаїв народу , формування в дітей та молоді патріотизму і національної гідності.
Традиційним є участь учнів району в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості "Об’єднаймося ж, брати мої!" ,зокрема , у номінації "Література".
В освітній системі Новоархангельського району сформовано ефективну систему роботи з національно-патріотичного виховання дітей , учнівської молоді. Зокрема, в усіх навчальних закладах оформлено стенди з національною символікою, на офіційних веб-сайтах створено рубрики "Патріотичне виховання юного покоління" , "Ми діти твої, Україно!", "Новоархангельськ – мій рідний край!" , " Діамант нашої душі", в яких висвітлюється інформація про перебіг проведених заходів та система роботи з означеного питання.
У всіх навчальних закладах району щоденно проводяться заходи (тематичні екскурсії , вечори , наукові конференції , цикли історичних читань тощо) з вивчення історії та культури України, організовано функціонування постійно діючих виставок фото - та архівних документів , що ілюструють становлення та розвиток української державності.
Вихованню патріотичних почуттів учнівської молоді сприяє й участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах : Всеукраїнському конкурсі шкільних літературних творів з теми "Безсмертний подвиг українського народу" ; Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості , присвяченому Шевченківським дням ; Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості, присвяченому 23-ій річниці незалежності України , Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика ; Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка , та у багатьох інших.
Пріоритетним аспектом національно-патріотичного виховання являється орієнтація на українську культуру , мову , національно-патріотичні традиції. Щороку проводиться конкурс з української мови ім. Петра Яцика , з метою виховання у молодого покоління українців поваги до мови свого народу. Важливу роль у національному вихованні молоді відіграє прищеплення любові до літературної спадщини українського народу. Учні беруть участь у мовно-літературних конференціях, конкурсах, конкурсах читців, літературних читаннях присвячених пам'яті Т.Г.Шевченка: " Між нас тобі, Кобзарю , жити","Запалала Шевченкова зоря", "І знову линуть до нас думи Кобзаря", "Т.Шевченко й українська національна ідея", "Філософські погляди Т.Шевченка", "Духовна спадщина Шевченка в парадигмах сучасної української освіти ", "Думками лину на Вкраїну", "Український геній епохи", "Святої правди голос новий" Живописна Україна по творах Шевченка" ," Тарас Шевченко, якого ми не знали…" Тарас Шевченко – голос душі українського народу, мітингах-вшануваннях "Уклін тобі , невмирущий Кобзарю" , святкових концертах "Великий син українського народу" виставках дитячих робіт" Малюємо за творами Тараса " , "Стежинами Шевченківської слави" , книжкових виставках "Мистецька спадщина Т.Г.Шевченка" , "Скарби безсмертного Кобзаря" , "Слово про Шевченка", "Ми чуємо тебе , Кобзарю , крізь віки" , "Образотворча спадщина Т.Г.Шевченка" , " Кобзар - це книга правди" , "Постає твій образ , наче промінь", "Великий пророк воскресіння" , інформаційних годинах "Епістолярій Тараса Шевченка", літературно-музичних композиціях " Доле моя безталанна , чого така в мене…" ," Творчість юних, що торкається душі",
Все це сприяє формуванню високої мовної культури студентів, вихованню любові до рідного слова та виявлення талановитої творчої учнівської молоді.
Важливим чинником національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді є система роботи зі збереження народних звичаїв та обрядів українського народу. Цьому сприяє традиційний цикл районних заходів: написання творів " Українська мова – "мова хліба" , "мова серця", "Як гул століть , як шум віків,…", "Бути патріотом –це честь" , "Твої успіхи – успіхи держави" , "Пізнай себе і народ через слово","З живого джерела","О слово рідне, хто без тебе я...","Джерело невмирущої криниці", " Казка про українську мову" , " Моя думка про українську національну мову "; конкурси "Як наші предки боролись за українську мову і її права", "Дитинства пісня Великодня , "З народного джерела" , конференції "Мій край в історичних, культурних та українознавчих розвідках, "Новоархангельщина – мій заповітний край" , "Шевченко – наш сучасник" , "Українська мова - це засіб об'єднання нації", "Моря бриліантів — це мова моя,це мова моєї Вкраїни", "Як довго ждали ми своєї волі слова!", "Сучасне та майбутнє рідної мови та народу" , " В Україні може бути одна державна мова — українська". "Мова — основа основ існування нації і держави", "Громадянське суспільство і державна мова: стан, проблеми, перспективи"
З метою гідного вшанування пам’яті великого Кобзаря навчальними закладами району здійснюється цілеспрямована робота з означеного питання.
Глибоке пізнання історичного минулого рідного народу, оволодіння його національними, духовними цінностями - важливі компоненти національно-патріотичного виховання на кожному уроці та позакласному заході. Серед заходів – районні та шкільні конференції, виставки малюнків та декоративно-вжиткового мистецтва, шевченківські читання. Зокрема , це: комплекс заходів традиційних театралізованих народознавчих свят "Свята нашого народу (зимовий цикл) " : "Різдвяні вечорниці" , "Вертеп" , "Проводи зими", "Свято масляної"; ("Іде в гості Миколай" , "Хода колядників" , "Меланкування" , "Великодні розваги"," Свято Стрітення" тощо) ; свята "Пізнай себе , свій рід , свій нарід , "Чарівна краса рідного слова – патріотичного життя основа" ; літературно-музичні програми "А дівчина , як калина ", "Вже Покрова відцвіла" , "Вечорини в Катерини", "Андріївські вечорниці", " І рушник вишиваний на щастя , на долю дала" ; вечір присвячений українським традиціям та звичаям , культури рідного народу ; науково-практична конференція "Історія запорізького козацтва: в пам’ятках та музейній практиці" ; конкурс рефератів серед учнів до річниці незалежності України ; підготовка інформаційних матеріалів "Звичаї нашого народу: Івана Купала" ; книжкові виставки : "Козацькому роду нема переводу" , "Письменники Новоархангельського краю" ; усні журнали "Звичаї нашого народу" , до 120-річчя з дня народження Павла Тичини , до Дня національної культури , "Шевченко Т. Г. (1814-1861) – поет, художник, мислитель" ; літературно-музичні композиції до Дня слов’янської писемності та культури ; написання рефератів до роковин зруйнування у 1709 році Запорізької Січі, до Дня подвигу Героїв Крут, " Конституція незалежної України" ; випуск стіннівки до Міжнародного дня рідної мови ; книжкові виставки : до Дня української писемності і мови , "Мова – душа народу", "Звичаї нашого народу" ,до Дня слов’янської писемності та культури ; вікторина для учнів на краще знання рідної мови ; Брейн ринг до Міжнародного дня рідної мови ; конференція : "Формування національно-культурних традицій молоді в умовах євроінтеграції" . У перелічених виховних заходах відтворюються обряди та традиції українського народу, часто використовуються пісні , записані зі слів старожилів. При проведенні заходів такої тематики використовуються національні костюми, виготовлені власноруч.
Важливу роль у національному вихованні молоді відіграє прищеплення любові до літературної спадщини українського народу. Учні беруть участь у літературних вечорах , присвячених пам'яті Т.Г.Шевченка , Л.Українки, І.Я.Франка. Все це сприяє формуванню високої мовної культури учнів, вихованню любові до рідного слова.
У складний для нашої країни час діти Новоархангельського району виявляють свої найкращі патріотичні почуття, морально підтримуючи українську армію, беруть активну участь у Всеукраїнській акції "Лист пораненому".
З метою подальшої активізації роботи щодо розвитку та поширення сфери функціонування державної мови , сприяння вихованню майбутніх поколінь в дусі патріотизму, пошани до своєї історії, культури , мови, виховання поваги до державної мови у навчальних закладах району традиційно у листопаді проводиться Тиждень української мови та писемності. У рамках Тижня відбуваються наступні заходи: популяризується художня книга під час проведення Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги; загальношкільні лінійки "Рідна мова – це невід’ємна частка Батьківщини, голос свого народу"; творчий конкурс читців " Мово українська , гордосте моя… ", " Мово моя ! Дзвонково кринице ", "Мовою віршів малюю осінь...", "Вірші сучасних українських поетів", "Українська байка" ; години спілкування: "Рідна мова солов`їна!", «Нащадки Кирила і Мефодія", "Історія народних свят і обрядів"; виховні години до Дня української писемності та мови: "Рідна мова солов`їна!", "Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова", "Дитинство солодких звуків", "Слава України в її мові", "Пізнання мови — це пізнання народу"; читацька конференція "Українська державна мова – символ єднання та престижу українського народу";літературні усні журнали "Мова – великий дар природи", "Рідна мова – мати єдності", "Доторкнутись до вічного – збагатитися духовно";"Музичний калейдоскоп" української пісні "Багата і велична, нетлінна і безсмертна, співуча і дзвінка українська мова", "Живе наша мова – і наш голос звучить у вселенському хорі народів";видаються спецвипуски стіннівок, плакатів, ілюстрацій з української мови, "Основа національної культури – мова", "Мова – це доля нашого народу", "Українська нація та мова ХХІ століття" ; проводяться інструктивно-методичні наради вчителів української мови і літератури, бібліотекарів загальноосвітніх навчальних закладів; виставки-рекомендації "Безсмертя нації у слові", "Мово, в тобі життя й історія мого народу" , "О ,слово рідне , хто без тебе я…" , "Мовні перлини для кожної дитини", "Державотворча роль української мови".
Метою всіх заходів Тижня є : донести до учнів красу і багатство української мови ; формувати відчуття краси рідної мови ; розвивати мовленнєві здібності учнів ; збагачувати словниковий запас ; виховувати любов до рідної мови та розуміння її краси і необхідності для нашого життя.
Традиційним стало проведення не лише Тижня , а й декади української мови та літератури.
У рамках декади проводяться : місячник " Захистимо мову – збережемо Україну", " Мова – це теж Батьківщина ", " Я мову рідну збережу й вінок їй виплету на славу " , "Літопис "Червоної калини"; зустрічі учнів-читачів з письменниками та видавцями під гаслом "Нас єднає книга"; організовуються книжково-ілюстративні виставки "Письменники Новоархангельського району – дітям", "Книжкова країна сонця і добра", "Поезія – безсмертний дотик до душі", "Геній правди, добра, милосердя" , "Світочі української культури" ; "Нова доба нового прагне слова" , "Слово батьків з усіх віків", "Мова ця велична і проста", "Плекатимеш мову - цвістимуть слова";проходять літературні композиції " Рідна мова – всьому основа ", "Рідна мова - світ моєї душі", "На перехресті музи і долі"; літературні свята "Краса Шевченківського слова" , " Мовний світ українського поета ", "Світочі української духовності " , "Світ української поезії" ; мовні свята "То не просто мови звуки…","Барви рідної мови","Мова така ж жива істота, як і народ…" ; "Бринить, співає наша мова", "Квітни, мово солов’їна", "До мови доторкнемось серцем…" , "Кольори рідної мови", "Єдиний скарб у тебе - рідна мова", " Мова - вона твого життя міцна основа", "Мова - певніша над усі скарби й багатства" ; літературна вікторина " І знову про мову ", "Знайомий і незнайомий Шевченко" , театралізовані монтажі за творами Т. Шевченка, лінійки "І найперше було Слово…" , "Національний скарб - українська книга" - (9 листопада – День української писемності) , "Ми на Вкраїні – таки український народ ,Шевченкове слово у віках не старіє, (9 і 10 березня – Шевченківські дні) " ;випуск стінгазети "Мова моя колискова", "У світі крилатих слів" , "Сила слова" ," Дорогами тисячоліть" ; інформаційні години "Уклін та шана Кобзарю" , "Чи знаєш ти?", "Подорож до слова"; бюлетень "Чи знаєш ти свою мову?" , тематична лінійка на тему: "Українська мова – духовна скарбниця українського народу" ; конкурс читців "Поезія – це завжди неповторність" ; День української письменності та мови "О мово рідна – вічна таємнице!" , "Наново літери створили…" ; ранки в початковій школі , конкурси стінгазет , конкурси-захисти міні-проектів на тему "А починалось усе так… (про історію мови, свята та Нестора-Літописця)" , випуск радіопередач : "Таїна слова" , "Чи правильно ми говоримо?"; засідання клубу "Дебати" із обговорення важливих питань щодо історії культури українського народу,ролі України в європейській спільноті.
Використовуються в позакласній роботі цікаві за формою проведення види роботи. Це різного типу змагання, загадки, шаради, казки, ігри тощо. Всі вони ефективні лише тоді, коли змістовні, вимагають застосування знань з мови, приурочені певній темі — темі позакласного заходу, на якому практикуються. Серед цікавих за формою проведення вправ на особливу увагу заслуговують ігри. Вони здебільшого бувають частиною позакласного залиття, але можуть використовуватись також як окремо спланований вид роботи. Такими є настільні та інші мовні ігри, що проводяться учнями в кабінеті мови на перерві й після уроків.
Популяризація українських творів набула певної систематичності і професійності. Пропаганда нових книг про мову здійснюється через стінну пресу, радіо, виставки, через спеціальні оголошення з анотаціями під рубрикою «Прочитай!» у кабінеті чи кутку мови. Рекомендуються учням нові словники, науково-популярна лінгвістична література, книги з «цікавої мови», збірники ігор, задач та інших вправ.
Мала академія наук учнівської молоді веде планомірну виховну, навчальну та дослідницьку діяльність, спрямовану на формування у вихованців почуття патріотизму, розвитку любові до батьківщини, національної самосвідомості й гідності. Так на ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН були представлені роботи патріотичного спрямування.
Патріотичне виховання має наскрізно пронизувати весь навчально-виховний, органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання, базуватися на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни.
Останніми роками успішно відроджується українська національна педагогіка як найвищий вияв народної педагогіки. Навчальні заклади району напрацювали позитивний досвід роботи запровадження основ української національної педагогіки у навчально-виховний процес. У рамках роботи шкільних ,районних методичних об'єднань розглядалися теми: "Формування соціальної компетентності учнів на уроках української мови та літератури як умова підготовки до життя в сучасних умовах", "Розвиток системи національно-патріотичного виховання учнів на уроках української мови та літератури" , "Актуалізація цінностей української національної культури як пріоритетна виховна система" , "Використання духовно-творчого потенціалу української традиційної культури у навчально-виховному процесі", "Формування творчої особистості в процесі краєзнавчої та екскурсійної діяльності" , "Українознавство як основа національної системи освіти", "Виховання духовності учнів на основі вивчення традицій та звичаїв українського народу" , "Виховання громадянської позиції при вивченні літератури рідного краю" , "Люби і знай свій рідний край" ,"Виховання любові до рідного краю у дітей" ,"Виховуємо патріотів на уроках української мови та літератури", "Підняття престижу української мови в учнівському середовищі", "Формування мовної культури , оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації","Виховання бережливого ставлення до національного багатства країни, культури, традицій", "Утвердження державної мови та забезпечення безумовного дотримання норм статті 10 Конституції України та Закону "Про мови" , "Сприяння підвищенню загальної мовної культури учнів" , "Удосконалення патріотичного виховання учнів через застосування інноваційних методів виховання" , "Соціально-педагогічне проектування особистісного та соціального розвитку учня" , тощо.
Патріотичне виховання має охоплювати всіх учасників навчально-виховного процесу, сприяти формуванню у дітей та утвердженню у педагогів і батьків національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що притаманні громадянину України. Беручи до уваги досвід шкіл району та враховуючи власні можливості , нині завдання учителя української мови та літератури : наповнити національно – патріотичним змістом увесь навчально– виховний процес ; розробити систему уроків , виховних заходів , свят національно – патріотичного спрямування.
Немає важливішого завдання як виховання нового покоління українців. Без об’єднання зусиль педагогів ,батьків і громадськості цього зробити неможливо. А головне в цьому тандемі має бути зацікавленість всіх у вихованні високоосвіченої патріотично налаштованої української нації.
Ми – лиш краплина в морі скреслім
Серед гріхів, серед чеснот.
Все тимчасове на планеті,
А вічне – слово і народ.
Та біймося жити тимчасово,
Пройти без спотикань, турбот
Бо ми – то це і є все слово
Бо ми – то це і є народ
М.Назар
Ми європейці , а у вдачі кожного європейця лежить засада – скрізь триматися своєї мови та національної орієнтації .
Нормативно-правова база з питань патріотичного виховання:
Конституція України від 28 червня 1996 р.
Закон Української РСР "Про мови в Україні" від 28 жовтня 1989 р. № 8312-11.
Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 "Про День Гідності та Свободи" ;
Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 "Про День Соборності України";
Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2012 року № 212;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2009 № 1494 "Про затвердження Плану заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської молоді шляхом проведення на постійній основі тематичних екскурсій з відвідуванням об’єктів культурної спадщини";
Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49;
наказ Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 № 1232 "Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді";
наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243 "Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України";
лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 № 1/9-412 "Про проведення Уроків мужності";
лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 "Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році";
лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.07.12 № 1/9-530 "Щодо виховання сучасного громадянина в полікультурному середовищі засобами позакласної роботи".
Постанова Верховної Ради України «Про проведення парламентських слухань на тему: "Про функціонування української мови в Україні" від 6 лютого 2003 р. № 480-IV.
Методичні рекомендації щодо викладання української мови та літератури у 2014-2015 н. р.
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти затверджений наказом Міністерства освіти і науки від 06.06.2012 № 664
Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання .- К.: Видавничий дім "Освіта" , 2013.
Українська мова 7-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів. Програма затверджена Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-6611 від 23.12.2004 року).
Українська мова. 5-12 класи.-К.: Ірпінь: Перун, 2005.
Українська мова 10-11 класи. Програма затверджена Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021).
Українська література 5-6 класи. Програма , затверджена наказом Міністерства від 06.06.2012 № 664.
Українська література 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Видавничий дім "Освіта" , 2013.
Українська література 7-9 класи. Програма затверджена Міністерством освіти і науки України.
Українська література 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Ірпінь: Перун, 2005.
Українська література 10-11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів затверджена Міністерством освіти і науки України (наказ від 28.10.2010 № 1021).
Література
Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української педагогіки. /За редакцією дійсного члена АПН України М.Г. Стельмазовича. – Київ: Інститут змісту і методів навчання МО України, 1998.
1.Концепція національно-патріотичного виховання молоді (спільний
наказ Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства оборони,
Міністерства культури і туризму, Міністерства освіти і науки України
від 27.10.2009 № 3754/981/538/493)
2.Постанова Кабінету Міністрів України від 15.09.1999 № 1697
"Національна програма патріотичного виховання громадян, формування
здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад"
суспільства» // Директор школи. – 2003.– № 29-32. – С. 16-18.
3.Вишняк М. Патріотичне виховання учнів за допомогою української
мови та літератури // Рідна школа. – 2001. – № 9. – С. 25-28.
4.Калінічев А. Знаймо й пам’ятаймо свою історію! Про патріотичне
виховання в сучасній школі // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2005. – № 2. –
С. 35-36.
5.Коваль В. Уроки словесності в системі національно-патріотичного
виховання (На прикл. кіноповістей О. Довженка "Зачарована Десна", "Україна в огні") // Рідна школа. – 1999. – № 6. – С. 53-55.
Перехрестна О. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках мови і літератури //Дивослово, 2003 № 3 - С. 53-55