Інноваційні підходи до форм та розвитку управлінської компетентності керівника навчального закладу
Анотація. Виступ присвячений проблемі формування професійних компетенцій сучасного керівника навчального закладу для забезпечення впровадження освітніх інновацій на базі компетентнісного підходу як основи професійної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі підвищення кваліфікації.
Ключові слова: компетентність, компетенція, професійний розвиток, освітні інновації, інноваційна діяльність,підвищення кваліфікації, самоменеджмент.
Актуальність. Освіта має вирішальне значення для формування інтелектуального потенціалу, побудови демократичного суспільства, здобуття знання, необхідного для удосконалення всіх сфер життя. Однак, не менш важливу роль для стійкого економічного і соціального зростання, підвищення життєвого і культурного рівня населення відіграє інноваційне знання. Сьогодні знання перетворились у найбільш важливий фактор економічного розвитку «Який би конкретний шлях не вибрала країна для подолання свого відставання, їй потрібно підвищити рівень і якість своїх людських ресурсів. Тобто людина та її мислення повинні бути інноваційними» .
У сучасних умовах розвитку освіти в Україні особливого значення набуває інноваційна діяльність навчальних закладів. Актуальність визначається провідною роллю інновацій в діяльності навчального закладу для забезпечення ефективності навчального процесу.
Компетентнісний підхід вважається ключовою інноваційною ідеєю сучасної освіти. Принцип професіоналізму передбачає наявність обов’язкової спеціальної підготовки керівника освіти для роботи на певному управлінському рівні. Відповідність освіти посаді всіх суб’єктів управління забезпечується періодичним підвищенням їх кваліфікації в закладах післядипломної освіти шляхом стажування або самоосвіти. Компетентність- загальна здатність і готовність до продуктивної діяльності. Управлінська компетентність потребує вміння добирати необхідні знання для виконання конкретних управлінських дій .
Метою виступу є висвітлення досвіду діяльності керівників навчальних закладів Новоархангельського району щодо формування професійних компетенцій сучасного керівника для забезпечення впровадження освітніх інновацій в управління навчальних закладів.
Європейські джерела, що висвітлюють поняття «компетентність», трактують його як комбінацію вмінь, знань і цінностей. Компетентність є результатом набуття компетенцій та реалізація знань на практиці. Управлінська компетентність – знання форм і методів управління школою, висока методологічна культура при рішенні питань управління школою, знання принципів управління, оперативно-технологічних функцій управління (спосіб оптимізації управління), знання особливостей управління школою в режимі розвитку, знання змісту мотиваційного програмно-цільового управління діяльністю школою, основ інформатики та комп’ютеризації процесу управління школою, знання економіки освіти, основ маркетингу. Сучасний керівник навчального закладу повинен мати високий рівень професійної компетентності, знати свій стиль управління, володіти ситуацією, мати вичерпну інформацію про функціонування закладу освіти, уміти розв’язувати різноманітні управлінські проблеми, уміти не тільки керувати освітнім закладом з устояними традиціями й укладом, але й перевести його на якісно новий рівень.
З піднесенням інноваційного руху в освіті одним із пріоритетних напрямів управління школою є пошуки шляхів організацій освітніх, педагогічних та управлінських нововведень. Важливою складовою інноваційного потенціалу є здатність навчального закладу, її лідера до створення інноваційного середовища.
Проблема інноваційного управління є загальнонауковою, оскільки це предмет досліджень багатьох наук: менеджменту, економіки, соціології, психології.
Зазначимо, що теоретично ми підготовлені до інновацій в управлінні.
Однак ,прийняття доктрин і низки заходів не гарантують вирішення всіх освітянських питань. Проблема залишається складною, суперечливою і потребує уваги. Складність, багатоаспектність управлінських проблем потребують нових ідей і підходів, що розвивають перспективи пошуку оптимальних інновацій управлінської діяльності.
Забезпечення якісного управління процесами функціонування й розвитку загальноосвітніх навчальних закладів неможливе без необхідного рівня формування готовності керівників до запровадження інновацій в освіті.
Керівник закладу, що здійснює інноваційну діяльність і управляє нею, є творчою особистістю, яка характеризується завжди творенням чогось нового на основі перетворення пізнаного: нового результату або оригінальних шляхів і методів його одержання. Такі керівники є інноваційними менеджерами в освіті, конкурентноспроможними, такими, що відповідають стратегії розвитку системи освіти України у ХХІ столітті суттєва модернізація системи освіти передбачає передусім оновлення управлінської діяльності керівників освітніх закладів. Нові життєві умови виявляють потребу та необхідність будувати індивідуалізовану конкурентоспроможну освітню політику. Керівник навчального закладу відіграє в цьому процесі ключову роль. На сучасному етапі змінюється місія школи, розташованої у сільській місцевості. За таких умов керівникам освітніх закладів вже недостатньо будувати стосунки школи із зовнішнім оточенням на інтуїтивному рівні, потрібна певна теоретична база для того, щоб грамотно управляти взаємодією школи з іншими соціальними партнерами. Основною метою професійного розвитку керівників навчальних закладів є усвідомлення ними необхідності прогресивних змін, готовність до пошуку нових можливостей організаційного й індивідуального розвитку.
Запровадження й реалізація інновацій і , як результат , забезпечення системних змін на рівні загальноосвітньої школи , у першу чергу , залежить від рівня готовності людського потенціалу (педагогічного колективу) і, безпосередньо , ролі й рівня компетентності керівника.
Інновації в сучасній школі – процес творення, запровадження й поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, педагогічних і управлінських технологій, у результаті яких підвищуються показники (рівні) досягнень структурних компонентів освіти, відбувається перехід системи до якісно іншого стану – компетентнісного. Отже , компетентність – це здатність людини виконувати ефективно-професійну діяльність. Для забезпечення запровадження інноваційного аспекту в управління загальноосвітніх навчальних закладів керівники ефективно застосовують отримані теоретичні знання, систематизують інформації, активно обмінюються власним досвідом, розробляють алгоритми впровадження інновацій та здійснюють необхідну підготовку для забезпечення запровадження інноваційного аспекту в управління ЗНЗ.
На сьогодні склалася ситуація, яка стверджує , що для успішного управління за нинішніх соціально-економічних умов ринкової економіки напівпрофесійна діяльність вже є неприпустимою. Потрібні якісні зміни і в мисленні керівника навчального закладу. Він повинен мати теоретичну підготовку з питань сучасного менеджменту, оперувати новими поняттями, бути здатним виділяти та системно розв’язувати актуальні проблеми, бачити перспективи роботи навчального закладу, планувати стратегію його подальшого розвитку.
Оновлене мислення керівника навчального закладу звільнить його від стереотипів, допоможе проявити індивідуальність, відчути особисту відповідальність за свій вибір і за людей, з якими працює, зосередитись на результатах діяльності, а не на намірах і засобах, сприятиме творчості. Керівники закладів освіти мають керуватися у своїй управлінській діяльності новими інноваційними та інформаційними технологіями. Тільки ті керівники, які самі безпосередньо використовують у своїй роботі нові інновації технології, можуть ефективно запровадити їх і в навчально-виховній діяльності навчальних закладів.
Отже, впровадження нових інноваційних та інформаційних технологій і злагоджена робота команди на чолі з лідером (керівником освітнього навчальною закладу) дає змогу високоефективно керувати освітнім закладом, використовувати в роботі інноваційні підходи. Цілі менеджменту - це ті результати діяльності, яких прагне досягти школа в майбутньому.
Принцип інноваційності передбачає істотну зміну завдань управлінської діяльності керівника, мети, змісту, форм та методів його роботи.
Зокрема,
- метою управління закладом вважається постійне оновлення освітнього процесу, що дає позитивні результати,
- змістом – виконання керівником модернізованих управлінських функцій:прогнозування, політико-дипломатичної, консультативної, менеджерської, представницької, запровадження нових форм і методів управління, колективних і колегіальних форм управління; техніко-технологічних та економічних методів управління тощо.
На сучасному етапі змінилася місія школи, розташованої у сільській місцевості. За нинішніх умов керівникам освітніх закладів вже недостатньо будувати стосунки школи із зовнішнім оточенням на інтуїтивному рівні, потрібна певна теоретична база для того, щоб грамотно управляти школою. Реалізуючи принцип інноваційності, керівники навчальних закладів району спільно з учасниками навчально-виховного процесу вносять постійні зміни до його діяльності й тим самим покращують її результати .
Не стоять осторонь від реалізації даного принципу педагогічні працівники РМК. Сформована структура методичної роботи з педкадрами, зокрема,керівниками навчальних закладів. Форми методичної роботи відповідають сучасним тенденціям управління освітньою установою. Виокремленні в окрему групу розгляд питань щодо діяльнісних управлінських функцій. Так ,під час проведення різних методичних заходів з керівниками навчальних закладів враховуються інформаційно-аналітичні, планово-прогностичні, мотиваційно-цільові, організаційно-виконавські, мобілізаційні, регулятивно-корекційні та контрольно-діагностичні компоненти управлінських дій.
Виокремлюючи пріоритети діяльності керівників, враховуючи слабкі місця управлінців, методисти РМК, формуючи координаційні плани роботи РМК та навчальних закладів району, творчо організували самомененджмент керівника з акцентом на основні етапи роботи над підвищенням своєї професійної управлінської компетентності, а саме:
- оволодіння сучасними методами ,навичками управління;
- аналізування якості проваджуваного навчально-виховного процесу;
- врахування масштабів динамізму в управлінні навчальним закладом ;
- підвищення вимог до педагогічних працівників,їх професіоналізму;
- створення концепції розвитку навчального закладу та концепції особистісного розвитку.
Для вирішення проблем підготовки керівника навчального закладу до інноваційної діяльності на районному рівні було організовано творчі поїздки до джерел педагогічного управлінського досвіду. Так ,керівники навчальних закладів району відвідали Голованівський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Т.Г.Шевченка - гімназія" Кіровоградської області, Тальнівський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія" Черкаської області,школу-гімназію № 5 імені Лесі Українки Нахімовського району м. Севастополя, Львівський навчально – виховний комплекс "Школа-садок "Софія" з поглибленим вивченням іноземної мови".
У переважній більшості навчальних закладів (із 23 це 18) створили алгоритм управлінського педагогічного аналізу.
- Збір інформації про стан діяльності.
- Визначення основних досягнень та їх аналітичне обґрунтування.
- Визначення основних недоліків та їх аналітичне обґрунтування
- Визначення напрямів перспективного розвитку.
- Визначення заходів щодо усунення недоліків.
- Узагальнення завдань та визначення пріоритетних напрямків розвитку закладу освіти.
- Проектування бажаних результатів.
Головним у змісті управлінської діяльності стало створення цілісної системи діяльності школи, яка відповідає вимогам часу. Для забезпечення ефективного управління адміністрації створили управлінські системи та підсистеми:
- систему державно-суспільного управління;
- систему внутрішньошкільного контролю;
- систему методичної роботи;
- систему впровадження інноваційних технологій;
- систему виховної роботи;
- систему роботи з батьками;
- систему роботи з обдарованими дітьми;
- систему роботи з випускниками.
Такий системний підхід до управління полягає в чіткому, скрупульозному розподілі функціональних обов'язків не тільки серед адміністрації , а й всіх членів педагогічного колективу.
Готовність до інноваційної педагогічної діяльності формується вже не один рік. Школи району давно відмовилися від традиційного навчально-виховного процесу,а їх адміністрації розвивають інноваційну діяльність педагогів шляхом створення цілісної системи науково-методичної роботи, методичних рад, методичних об’єднань, творчих груп, шкіл педагогічної майстерності, активізації внутрішньошкільної методичної роботи, вивчення, узагальнення і впровадження педагогічного досвіду як джерела інновацій. Продовжується робота щодо залучення педагогів до пошукової, проектної роботи через проведення семінарських занять, відкритих уроків,професійний конкурсів, де розглядаються питання як теорії так і практики інноваційної діяльності, формування готовності до цього виду роботи.
Незаперечно, що основна роль у запровадженні освітніх проектів належить лідеру педколективу – директору. Кожен керівник школи прагне зробити свій навчальний заклад привабливішим, успішним та впізнаванішим за інші. Школа завжди схожа на свого директора, бо від професіоналізму, мобільності, готовності до змін, творчого підходу до справи залежить доля освітніх реформ. Сильний позитивний імідж змушує педагогів працювати на випередження часу у впровадженні інновацій порівняно з буденними школами, полегшує доступ закладу до кращих ресурсів – фінансових, людських, інформаційних.
Нині управлінська діяльність керівників закладів освіти району має багатоступінчатий рівень, який спрямований на її модернізацію.
Реалізація пріоритетної педагогічної проблеми для педколективу стала неможливою без зміни підходу до управління. Керований позитивний імідж є серйозним управлінським ресурсом, без якого навряд чи обійдеться сучасний навчальний заклад.
Керівникам навчальних закладів Новоархангельського району в сучасних умовах здебільшого складно реалізувати технології формування іміджу, який забезпечував би зміцнення конкурентних позицій,позитивно впливав би на якість освіти. Саме районна методична служба допомагає зробити сучасне управління гнучким, варіативним,колегіальним,особистісно-орієнтованим. Сучасній школі потрібен керівник, який би оновлював, удосконалював зміст своєї діяльності. Зважаючи на це, РМК із 2011 року запропонував реалізувати довгостроковий управлінський проект "До успіху зусилля всіх!". Із цією метою перед керівниками та педагогічними колективами були поставлені цілі здійснити цільові проекти:"Імідж школи", "Управлінські ініціативи", "Творчий учитель", "Обдарована дитина","Індивідуалізація-творчість", "Екологія життя", "Лабораторія моніторингу", "Урок як система","Відкриєш незвідане у бібліотеці", "Техномрія". Мета проекту: реалізація прогнозованих стратегій; ефективне використання наявних кадрових ресурсів та матеріально-технічних умов; розвиток інноваційного потенціалу навчальних закладів, пошук ідей, підтримка ініціатив, нових технологій управлінської діяльності. Особливістю управління сучасних сільських шкіл району заключалося в тому, щоб управління забезпечувалося не тільки успішним функціонуванням школи, а й її розвитком, в умовах оновлення, демократизації, переходу до нового якісного рівня. Нині це забезпечується за рахунок запровадження сучасних управлінських технологій та практичних педагогічних досягнень. Головними суб'єктами формування іміджу навчального закладу стали його керівник, педагоги і працівники,а також ,у силу зворотного зв'язку,- різні соціальні групи,зацікавлені у наданні освітніх послуг. Працівники РМК з метою вивчення педагогічної, соціальної і управлінської компетентності керівника сформували інформаційні банки:"Портфоліо керівника – "Менеджери освіти навчальних закладів Новоархангельського району", "Технології контрольно-аналітичної діяльності у навчальному закладі", "Картка якісної й ефективної управлінської діяльності", "Візитка школи", "Паспорт школи", "Управлінські ініціативи та нововведення" та внесли до районного каталогу педагогічного досвіду 21 буклет з досвіду управлінської діяльності керівника навчального закладу.
Уведення більшості новацій у навчальному закладі лягає на плечі керівника та його заступників. Процес запровадження нововведень у практику шкільної системи освіти району здійснюється поступово і поетапно. Так, керівники навчальних закладів проаналізували модель процесу впровадження нововведень у окремо взятому загальноосвітньому навчальному закладі, виокремили такі основні етапи :
І етап – усвідомлення колективом необхідності змін та впровадження нововведень. На цьому етапі у закладі формується відповідне інформаційне поле на основі залучення педагогічного, учнівського та батьківського колективів до різних форм інформаційної діяльності (конференції, збори, семінари, наради, зустрічі з досвідченими вчителями, управлінцями тощо).
ІІ етап – пошук та актуалізація нових ідей, тобто виявлення кола проблем, актуалізація нових ідей, обговорення їх у шкільному колективі та з управлінцями. На цьому етапі формується творча або робоча група, діяльність якої спрямовується на розроблення та оформлення ідеї у відповідний проект чи програму.
ІІІ етап – здійснення проектування нововведення творчою групою. Насамперед, аналізується стан функціонування навчального закладу на основі проведеної діагностики, визначається майбутня перспектива, окреслюється стратегія досягнення мети. Результатом цього етапу є підготовлений проект нововведення, де повинні бути віддзеркалені мета, завдання та основні заходи з реалізації нової ідеї, залучені ресурси, критерії змін і методика виявлення ефективності інноваційного процесу.
ІV етап – управління процесом впровадження нововведення. На цьому етапі відбувається освоєння (апробація) нової педагогічної ідеї. Тут важливим є врахування „людського фактора” (мотивація, стреси, функціональна невизначеність, вчасна поінформованість, неконтрольованість ситуацій тощо) в інформаційному процесі та створення комфортних умов для роботи всіх суб’єктів інноваційної діяльності.
V етап – стратегія управління та підготовка суб’єктів інноваційної діяльності до роботи в нових умовах. Це передусім вибір стилю управління, вміння презентувати ідею, оцінювати і контролювати проміжні результати, делегувати повноваження, мотивувати до співпраці, налагоджувати зовнішню комунікацію та ін.
VІ етап – подолання опору та психологічного дискомфорту. Нерідко у процесі підготовки та впровадження педагогічних нововведень у навчальному закладі виникають ситуації протистояння через нерозуміння нових стимулів роботи, зміни режиму роботи, додаткових витрат, необхідності постійного навчання тощо.
VІІ етап – оприлюднення результатів інноваційної педагогічної діяльності (інноваційного продукту) на рівні батьків, школярів, учителів, органів місцевого управління. Основними формами оприлюднення результатів інноваційної педагогічної діяльності є День відкритих дверей, День школи, семінари-презентації, публічні конференції для батьків, учителів, керівників закладу, виступи у засобах масової інформації тощо
Ефективно й доцільно розпочали використовуватися (на рівні РМК) масові форми підвищення управлінської компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема: інформайно-методичні наради, конференції, педагогічні виставки, Школа резерву керівних кадрів,Школа управлінської майстерності, творчий звіт керівника, самоосвіта, управлінське консультування, стажування, атестація, День управління в школі, контрольні діалоги з керівником загальноосвітнього навчального закладу,засідання клубу "Лідер",педагогічні мости, творчі поїздки з обміну досвідом управлінської діяльності, лабораторії творчих управлінських задумів , аукціон управлінських ідей, захист інноваційного проекту, тренінг управлінської майстерності ,тощо.
Також добре спрацьовує в нашому районі така форма як «Майстер – клас». Досвідчені керівники навчальних закладів мають можливість презентувати досвід своєї роботи колегам, а учасники майстер – класу отримати методичні рекомендації, та перевірити, відпрацювані нові ідеї,щоб запобігти майбутнім педагогічним,управлінським і методичним помилкам.
Реалізуючи управлінські проблеми та здійснюючи підготовку керівників до інноваційної діяльності на районному рівні були проведені наступні методичні заходи: теоретичний, настановчий семінар " Впровадження нових форм управлінської діяльності" ,науково-практичний семінар " Реалізація науково-педагогічного аспекту в діяльності педагогічної ради школи", семінар-діалог "Організаторська робота адміністрацій навчальних закладів щодо упровадження інформаційно-комунікаційних технологій", "Технології формування взаємодії конкурентоздатної управлінської команди", семінар-практикум " Управління мотивацією праці педагогічних працівників, як одна з основних функцій керівника навчального закладу" , "Традиції та інновації в діяльності керівника навчального закладу", семінар-супутник "Сучасні підходи до аналітичної діяльності керівника навчального закладу", науково-практичний семінар " Вплив методичної служби на інноваційну діяльність закладу", проблемні семінари "Розвиток навчального закладу на основі нових технологій управління", "Контрольно-аналітична діяльність засобами моніторингу освітнього процесу", семінар "Шляхи формування іміджу навчального закладу" з використанням елементів захисту проекту моделі школи розвитку"",Управлінська компетентність. Критерії визначення успішності роботи вчителів".
Процес організації науково-методичного супроводу щодо підвищення компетентності керівних і педагогічних кадрів свідчить про те, що при систематичній і цілеспрямованій роботі через різні форми, методи (на шкільному, районному, обласному рівнях) педагогічним працівникам вдається розвинути свій потенціал до такого рівня, коли він стає носієм педагогічного управлінського досвіду.
Модернізуючи систему розвитку навчальних закладів колективи намагаються оновити всі компоненти їх діяльності, знайти нові розв’язки старих проблем, запропонувати свіжі організовані ідеї, реалізація яких вдихне сили у життя закладів.
Орієнтиром навчальних закладів району сьогодні є нове педагогічне мислення, свідоме, розумне виховання і навчання. Управління якістю освіти базується як мінімум на трьох технологіях: управління за метою, управління за процесом та управління за результатом.
Для створення позитивного іміджу закладу педагогічні колективи для вирішення основних завдань виокремили :
а) пропагувати свої здобутки перед громадськістю, підвищити привабливість школи для батьків, учнів і персоналу;
б) підвищити ефективність заходів щодо інформування населення щодо нових освітніх послуг;
в) полегшити процес введення нових освітніх послуг;
г) підвищити рівень організаційної культури школи;
д) сприяти поліпшенню соціально-психологічного клімату в шкільному колективі.
Управлінська діяльність, мислення і засоби впливу керівника на результати діяльності навчального закладу, організація навчально-виховного процесу змінилася в напрямі демократичного стилю управління і зорієнтувалася на принципи особистісно орієнтованого управління, яким передбачено:
- спрямованість на людину як на особистість;
- розуміння особистості підлеглого як суб’єкта управління, який має право вибору у формуванні власного стилю роботи;
- координаційний та мотиваційний характер управління;
- об’єктивна роль директора.
Керівники навчальних закладів для себе визначили підходи до педагогічного самоменеджменту через: самовиховання, самоаналіз, самовираження, самооцінка, самодіагностування, самореалізація.
На засіданнях районної школи управлінської майстерності ,районних семінарах керівників навчальних закладів, засіданнях клубу керівників НЗ "Лідер", інформаційно-методичних нарадах не раз розглядалося питання "Якість управління соціально-педагогічними процесами в навчальному закладі". Насамперед , зверталася увага як забезпечується реалізація державно-громадського принципу управління навчальним закладом. Це стосувалося організаційно-управлінських умінь директора, його високого рівня професійної компетентності щодо створення умов для розвитку навчального закладу,здатності автономно вирішувати питання шкільного бюджету, розробляти і реалізовувати систему моніторингу якості освіти школи , піклуватися про новітнє інформаційно-технічне забезпечення, залучати широке коло громадськості до роботи навчального закладу. На усіх методичних заходах наголошувалося на тому ,що показниками якості управління соціально-педагогічними процесами у школі є:
- наявність вимог до професійної компетентності вчителів та шкільної адміністрації;
- створення умов для розвитку професійного зростання педагогічного колективу та розширення інформаційного простору (через доступ до міжнародної мережі Інтернет, завдяки фаховим періодичним виданням, професійний літературі, обміну досвідом,тощо);
- забезпечення можливості всіх суб'єктів освітнього процесу визначати і реалізувати власні професійні пріоритети;
- застосування системи мотивації до успіхів учнів та вчителів;
- використання інформаційних засобів з метою оприлюднення результатів шкільного життя;
- створення демократичного середовища у школі через розвиток самоврядних структур;
- розробка критеріїв ,стратегічних орієнтирів, створення базової моделі професійної майстерності керівника, педпрацівника навчального закладу.
Здійснені перші кроки інноваційного пошуку , впровадження сучасних нововведень, підтримки управлінських, педагогічних ініціатив.
В умовах реформування освіти , переходу загальноосвітньої школи на новий термін, структуру, держстандарти і зміст навчання професіоналізм керівника визначається компетентнісним потенціалом та тим, наскільки він уміє мобілізуватися і спрямовуватися на реалізацію своєї управлінської діяльності. Тому , нині управлінський професіоналізм керівника школи визначається рівнем його стратегічних та проективних умінь. У районі запроваджено проектування системи концептуальної управлінської діяльності, сучасної місії школи і шляхів реалізації, модернізації змісту шкільної освіти, особливості організації методичної роботи з педкадрами із наступною її презентацією під час проведення інформаційно-методичних нарад керівників навчальних закладів (розроблений відповідний графік представлення презентацій).
Формується система якісної управлінської інформації на основі соціологічного методу - методу контент - аналізу ( вивчення документів, отримання висновків , прогнозу розвитку, формування цілей , планування , контролю, регулювання, відкриття широкої гами даних, пояснень, інструкцій, методичних вказівок та рекомендацій, тощо).
Обрано моделі розвитку навчального закладу: Школа життєтворчості , Школа успіху, Школа-родина, Школа розвитку особистості, Школа сприяння здоров'ю, громадсько-активна Школа, Школа компетентнісної освіти, Школа українського національного виховання, Школа розвитку обдарованості учнів, Школа – соціокультурний ,освітній центр сільської громади.
Освітянами району забезпечена реалізація завдань через зміст роботи по виконанню регіональної програми розвитку діяльності методичних служб району, модернізацію системи методичної роботи з освіти керівників нової генерації та методично-технологічного підходу підготовки директора до управління якістю шкільної освіти.
Адміністрації шкіл свою управлінську діяльність зосереджують на: відпрацюванні моделі адаптивного управління , що дає змогу максимально реалізувати можливості кожного вчителя і учня ;
забезпеченні децентралізації ,тобто посилення розподільної відповідальності та розмежуванні колегіального та адміністративного управління ;
проведенні постійного моніторингу навчального процесу,життєдіяльності навчального закладу та запровадженні кваліметричного методу оцінювання навчальних досягнень учнів ;
забезпеченні інноваційних процесів через системи інтегрованих форм навчання та навчання у співробітництві;
зміненні внутрішнього дизайну та зовнішнього упорядкування територій школи.
Відбувається постійне упровадження ідей Василя Сухомлинського у навчально-виховний процес, особистісно орієнтований підхід в організації навчально-виховного процесу.
Упроваджуються інформаційні, комп'ютерні та телекомунікаційні технології навчання.
Україна вважається державою з ринковою економікою, та позбутися адміністративних методів керування у бюджетних галузях ми так і не змогли. І одним із "тихих боліт", де немає і сліду економічних реформ, є шкільна освіта. Бюджетних коштів, які виділяє держава, катастрофічно бракує. В основному фінансуються так звані "захищені" статті бюджету шкіл. Отже, необхідно оптимізувати витрати того, що є, і шукати додаткові, позабюджетні надходження. Тому, директори шкіл поступово стають тією чи іншою мірою не лише економними господарниками, а й фінансовими менеджерами.
У зв’язку з недостатнім фінансуванням і відсутністю коштів велике значення, на даному етапі, приділяється створенню спеціального фонду шкіл, що дає змогу залучати до фінансування школи допомогу батьків, спонсорів та благодійників.
Утворюється нова, незвична для пересічного директора, "економіка в правовому полі" з батьківськими рахунками, плановими кошторисами та ключовою посадою головного бухгалтера. І це не є українським "велосипедом". Це нормальна європейська практика. І вона передбачає формування нової культури директора і нової культури відносин громадськості і школи.
На жаль, нормативно-правовий статус школи сьогодні невизначений. За законом, школа має право на самостійне вирішення питань економічної і фінансово-господарської діяльності, самостійне використання усіх видів асигнувань, затвердження структури і штатного розкладу. А фактично освітній заклад становить собою відокремлений підрозділ іншої юридичної особи – органу управління освітою.
Чиновник управління, а не директор, вирішує стратегічно важливі питання: приймає на роботу вчителів, визначає, за якою програмою і за якими підручниками організовується навчання, укладає угоди з постачальниками послуг, розподіляє кошти. Очевидно, що для ефективної роботи школам потрібна автономія. А вона неможлива без фінансової самостійності, яка розширить їхні повноваження як суб’єктів господарювання.
Можливо, не всі погодяться з наступною думкою, але вважаю, що директор сьогодні – це ,насамперед, фінансовий менеджер освіти. І якщо в 90-х роках директори не були готові до розуміння цього, то зараз ситуація інша.
Щодо наступного гострого питання: чи не суперечить батьківська плата Конституції України щодо гарантій безоплатності і доступності освіти, то треба сказати, що тема "платності" шкільної освіти надзвичайно заполітизована і заплутана. Будемо відвертими – у нас немає абсолютно безплатної освіти, бо батьки регулярно вносять гроші на навчання своїх дітей: на ремонт класів, утримання охорони, купівлю і ремонт меблів та ін.
А що робити, якщо іншого виходу немає?
У державному бюджеті найближчим часом не передбачається збільшення видатків на освіту. Сидіти і спостерігати, як занепадає школа?
Відкриваючи власний рахунок школи, можна зіштовхнутися з певними труднощами, оскільки не всі готові до цієї реформи.
Ускладнювати просування реформи може опір деяких директорів (тих, хто не сформував себе як освітні менеджери, або тих, хто не хоче виводити з тіні батьківських грошей), окремих чиновників, котрі не хочуть шкільної автономії.
За умов модернізації системи управління навчальним закладом, (яка залишається надміру керованою), керівники загальноосвітніх шкіл району вивчають інноваційний досвід українського менеджменту та, зокрема, напрямків фінансових потоків, аналізують нормативну базу економіки загальної середньої освіти.
"Не тільки заробітною платою живе кожна школа, а це весь учбовий процес, який мусить формуватися за рахунок достатнього фінансування".
Окреслилися проблеми: директори шкіл діють за подвійно-потрійними стандартами (типова ситуація – підготовка школи до нового навчального року: кошти з районного бюджету виділяються тільки на деякі види робіт або взагалі не виділяються, але директор школи зобов'язаний будь-яким способом підготувати школу до початку занять). У районі існує постійна проблема освіти – недостатність коштів. Фінансування забезпечується не за потребами, а за залишковим принципом. Мізерні бюджети навчальних закладів не витримують ніякої критики. Це змушує директорів залучати для утримання закладу додаткові кошти (з кишень батьків, спонсорів).
Позитивна практика (право на автономію): фактична підготовка школи до нового навчального року повинна починатися тільки на основі кошторису, оформленого всіма підписами, який регламентуватиме фінансово-економічну діяльність школи протягом навчального року та коштів на рахунку школи. Сьогодні це – мрія сільської школи, а в Україні так уже працює певна кількість шкіл, тільки йдеться про кошторис не школи, а офіційно зареєстрованого фонду – донора шкільної освіти. І назва цього явища "прозорий напівлегалізований кошторис для школи". У нормативному фінансуванні загальноосвітньої школи закладено принцип "кошти йдуть за учнем". Коли закладається норма фінансування на кожного учня (на рівні: загальнодержавного, регіонального, чи місцевого), то, відповідно до законодавства, гарантується задоволення визначених норм у межах освітнього стандарту. Тільки нормативне фінансування дає право реалії автономії директору школи. Пошуки фінансів на освіту змусили керівників навчальних закладів району повернутися до ідеї надання школам фінансової автономії.
Коли (2007р) керівники загальноосвітніх шкіл Новоархангельського району вивчили досвід автономії загальноосвітніх шкіл Нахімовського району міста Севастополя, зокрема, гімназії № 5 імені Лесі Українки з російською і українською мовами навчання Севастопольської міської ради.
Врахувавши бажання директорів 6 навчальних закладів, (у 2008 році) відділ освіти Новоархангельської районної державної адміністрації прийшов до рішення про виведення цих шкіл зі складу централізованої бухгалтерії на самостійний баланс з правом юридичної особи.
Дане питання розглянула сесія Новоархангельської районної ради Кіровоградської області, депутати підтримали прогресивні ідеї тому, що нині сучасний керівник навчального закладу повинен бути лідером, зацікавленим управлінською працею, керівником нової генерації, готовим виконувати не тільки класичні функції, а й модернізовані, бути менеджером в освіті, чітко визначати генеральну мету розвитку свого навчального закладу, тактичні завдання, проміжні й кінцеві результати.
Директори провели реєстрацію закладів, як самостійної юридичної особи в органах статистики, податкової політики та Фондах страхування громадян, забезпечили організацію бухгалтерського обліку в школах, відкрили реєстраційні рахунки в органах Держказначейства та провели приймання - передачу матеріальних цінностей від централізованої бухгалтерії відділу освіти.
Відокремлені за рішенням сесії районної ради школи визначені розпорядниками коштів нижчого рівня, (так як головним розпорядником є відділ освіти РДА).
Наприклад, одна із 6 загальноосвітніх шкіл, яка працює в умовах автономії, – на той час,Новоархангельська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені М.Островського, зареєстрована у передбаченому законодавством порядку як юридична особа і виділена на окремий баланс з точки зору фінансово-господарської діяльності, є звичайним суб'єктом господарювання, веде бухгалтерський облік та визначає власну облікову політику.
Нині дані, що облікуються, керівник навчального закладу використовує не лише для складання фінансової звітності, а й для фінансового планування, фінансового контролю та економічного аналізу діяльності закладу.
Фінансування закладів освіти здійснювалося за рахунок коштів районного бюджету та власних надходжень спеціального фонду ,тепер фінансування здійснюється за рахунок освітніх субвенцій Державного бюджету.
При складанні кошторисів доходів та видатків на бюджетний рік визначаються затрати на одного учня по навчальному закладу та забезпечення основними видами витрат, які захищені Державою – заробітна плата педпрацівників, придбання продуктів харчування, оплата енергоносіїв.
Директор школи став «господарем» своєї школи, відкрилися можливості раціонально використовувати кошти, виділені Державою – директор школи сам вирішує, які витрати є першочерговими, а які можуть почекати, з’явилася можливість самостійно укладати договори на послуги і товари, спрямовувати зекономлені кошти на преміювання вчителів та працівників освітнього закладу, самостійно планувати та заощаджувати гроші на оплату теплоенергоносіїв тощо.
Додатковою перевагою є надходження спеціального фонду. Школа має:
- свій спеціальний рахунок;
- впевненість, що всі надходження будуть використані тільки для своїх потреб;
- зацікавленість в наданні платних послуг здачі вільних приміщень в оренду;
- співпрацю з інвесторами та благодійниками.
Керівник навчального закладу, який працює в режимі автономії, спрямовує фінансово-господарську діяльність на ефективне використання отриманих коштів на матеріальну базу, для забезпечення статутної діяльності.
Керівники навчальних закладів, які мають повноваження та можливості щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначають обсяг і спрямування коштів згідно з бюджетними призначеннями для виконання закладом освіти своїх функцій. За даними бухгалтерського обліку оцінюють ефективність використання бюджетних коштів та їх цільове використання відповідно до бюджетного призначення.
При дефіциті бюджету та недостатньому фінансуванні закладів освіти району, керівники, працюючи в режимі автономії, стали і економістами і менеджерами, суттєво покращили матеріально-технічну базу шкіл, здійснили капітальні та поточні ремонти приміщень.
Сім років дій навчальних закладів в умовах автономії (на самостійному балансі з правом юридичної особи)дали змогу виділити ключові ознаки інноваційних механізмів управлінської діяльності, які включають ступінь системності, функціональне призначення, інноваційний потенціал.
Автономія, яку ми сьогодні маємо, — насправді компроміс між необхідністю виживати і тими крихтами, які виділяє нам держава. І назвати це фінансовою самостійністю можна лише з великою натяжкою.
Потрібно покращити технологічні можливості програмного забезпечення, автоматизацію, гармонізацію обліку та звітності розпорядників коштів нижчого рівня перед головним.
Для сучасного навчального закладу нагальною є потреба формування прозорого, цільового, стимулюючого характеру фінансування, ревізія нормативно-правової бази економіки шкільної освіти, багаторівневі економічні моделі фінансування, автономія школи, відповідальність керівника навчального закладу за прийняття фінансових рішень.
Без цього поставлена мета "рівного доступу до якісної освіти" може залишитися привабливим закликом.
Важливим фактором управлінської діяльності керівників навчальних закладів району можна назвати цілеспрямованість. Уміння ставити перед собою значні цілі, поетапно розв'язувати задачі, досягаючи практичних результатів, зокрема, бачити перспективу власної управлінської діяльності.
Наведу приклад лише з досвіду одного керівника навчального закладу Косенко Ірини Миколаївни, яка задіяла наявний кадровий склад до ефективної роботи щодо здійснення діяльності в автономному режимі. Щоб цей процес був не формальним, а результативним пройдено тривалий і непростий шлях реорганізації. Здійснено кроки до формування нового навчально-виховного середовища школи та заклад набув нового статусу, типу – "загальноосвітня школа – гімназія".
Реорганізовуючи школу в гімназію, колектив ставив перед собою
завдання:
- створити власне обличчя свого закладу, чітко визначені пріоритети, власну філософію, своє бачення майбутнього;
- наповнення внутрішнього і зовнішнього (естетичного) змісту навчальних кабінетів, класних кімнат, коридорів. У гімназії повинно виховувати все, і навіть стіни;
- створити унікальну, особливу систему звичаїв, традицій,
символів;
- оригінальну систему виховної роботи;
- створити та реалізувати модель компетентнісного випускника;
- створити таку атмосферу, щоб дитина відчувала себе комфортно, була відкритою і постійно виявляла свої таланти і здібності. Вирішуючи ці проблеми, постійно формуючи потужний позитивний імідж закладу, педколектив вийшов на вищий рівень рівноправних, доброзичливих, гуманних стосунків усіх учасників навчально-виховного процесу: батьків, учнів, вчителів.
У навчальному закладі змінена матеріально- технічна база для якісної роботи. Реорганізація, автономія стала шляхом пошуку,пізнання, удосконалення не лише для учнів й кожного педагогічного працівника , а , насамперед , відповідальність лягла на плечі керівника навчального закладу. Шлях реорганізації від загальноосвітнього до гімназії умовно був поділений на три етапи :підготовчий ,основний та заключний. Підготовчий етап долався спільно з працівниками РМК (проведення експертизи матеріально-технічного, кадрового забезпечення ,рівня проведення навчально-виховного процесу та рівня знань учнів;анкетування, інформаційно-аналітичні довідки, створення орієнтовної моделі випускника ,розробка Статуту , Концепції розвитку закладу ,тощо).Поставлена мета досягнута. Педколектив та,зокрема, керівник відмовилися від стереотипних підходів функціонування та розвитку учнів. Нині це сучасний заклад , де досягнуто взаємозв'язку навчання і розвитку. За роки автономії , після реорганізації можна стверджувати , що цей шлях виправданий.
Саме керівники й інших закладів району визначають шляхи модернізації управлінської діяльності на досягнення бажаного результату – педагогічну на підтримку творчої ініціативи , а учнівську поділили на стандартну та навчально-творчу.
Адміністрації закладів глибоко й усебічно проаналізували роботу закладів за попередні роки , виявила проблеми й недоліки , окреслили стратегії й перспективи та розпочали діяльність із культивування ідей.
Для розв’язання провідної, науково-методичної проблем закладів використовуються різні форми роботи.
Щоб сформувати творчу особистість , традиційних форм недостатньо, тому , методичні активи запроваджують інтерактивні методики діяльності методичних формувань , зокрема це:
- Лінгвістична майстерня вчителів-словесників;
- Методична спілка вчителів російської мови та світової літератури;
- Асоціація вчителів суспільних дисциплін;
- Методичний консиліум вчителів математики, фізики та інформатики;
- Інтегрований модуль вчителів іноземних мов;
- Методичний форум вчителів природничого циклу;
- Методична вітальня вчителів початкових класів;
- Методична комісія вчителів фізичної культури;
- ШМО класних керівників.
Орієнтація сучасної методичної роботи на формування нового педагогічного мислення змінює форми і принципи педагогічної діяльності. Так, запрацювала система впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій ( ІКТ).
Використання ІКТ дало широкі можливості для ефективного впровадження адміністративного та освітнього процесу у навчальному закладі,зокрема:
- автоматизувати управлінські процеси;
- залучити до адміністративних і освітніх процесів ширше коло учасників;
- краще уніфікувати адміністративну та освітню діяльність;
- підвищити ефективність та інтенсивність навчального процесу;
- розширити межі індивідуалізації навчання;
- динамічно оновлювати зміст, форми та методи навчання.
Нині є актуальним використання ІКТ у процесі професійної управлінської діяльності. Керівники НЗ мають вільний доступ до ефективно організованої та своєчасно поновлюваної бази вхідних загальнодоступних інформаційних ресурсів. Використання інформаційних ресурсів є обов'язковим при реалізації управлінських функцій керівниками у сучасних умовах. Використання комп’ютерної техніки як засобу підвищення ефективності навчально-виховного та управлінського процесу сприяло створенню інформаційної бази даних діяльності школи , створення технологій, орієнтованих на розв’язання адміністративних проблем, які є специфічними саме для освітнього закладу: систематизація й обробка за допомогою комп’ютера всієї шкільної документації,створення аналітичної інформації про роботу навчального закладу (графіки, діаграми, таблиці тощо).
Упровадження ІКТ в освітній процес поставив вимогу перед керівниками освітніх закладів розв'язання низки питань,головне з них-технічне забезпечення,створення комп'ютерної інфраструктури навчального закладу,навчання кадрів,організація використання ІКТ.
Комп'ютерну техніку для навчальних закладів району отримували з різних джерел,але їхня кількість недостатня (частина застаріла,частина вийшла з ладу).Там, де є 1-2 комп'ютери – це мінімальний варіант,і використовувати таку кількість комп'ютерів для повноцінного освітнього процесу неможливо. У нашому району таких шкіл 4.
За наявності 6-7 комп'ютерів уже є можливість використовувати їх в освітньому процесі:окрім розвивальних ігор,уроків інформатики ще й для організації проектної діяльності дітей. Якщо здійснюється проектна діяльність,то використовуються технології віртуальних кабінетів,спільного доступу до мережевих документів для дистанційної роботи. У нашому районі таких шкіл 13.
Шість шкіл мають -12 і більше комп'ютерів. У цих закладах функціонує комп'ютерна мережа і розгорнуте повномасштабне використання інтернет-технологій. Для з'єднання з інтернетом використовуються модеми з технологіями звя'зку через стаціонарну телефонну мережу. Оскільки проходить відключення електроенергії, то маємо великі перешкоди в роботі з ІКТ. Однак, педагоги, учні використовують у роботі власні комп'ютери.
Незважаючи на те,керівники навчальних закладів та педагоги мали і мають змогу проходити різноманітні курси з використанням комп'ютерної техніки (зокрема, у межах програм"Партнерство в навчанні","Цифрові технології","Учителі в онлайні" корпорації Microsoft та "Навчання для майбутнього" і "Шлях до успіху" компанії Intel",отримані знання швидко забуваються,якщо вони не підкріплені щоденною практикою.
Упровадження будь-яких новацій ,зокрема,ІКТ потребує створення необхідних умов для праці ,постійного контролю якості знань ,виконання вимог щодо освітнього процесу та підтримки електронного документообігу.
За таких умов керівники навчальних закладів наших сільських шкіл знаходять можливості для використання інформаційно-комунікаційних технологій. Знання одержані із комп'ютерної інформації про управлінські процеси, що відбуваються у такій складній соціальній системі , як заклад освіти, слугують директорові школи регулятором його діяльності. Ці знання синтезуються в ідеях , які відображають управлінські процеси і виступають основою прийняття управлінських рішень. Керівники навчальних закладів району інформаційне забезпечення управлінської системи здійснюють за такими інформаційними блоками:
- організаційні питання управління;
- стан внутрішкільного контролю;
- робота педколективу над науково –методичними проблемами;
- якість навчання;
- творча ініціатива в педколективів;
- наукові дослідження,пошуки;
- впровадження ПД,методик,технологій;
- робота із обдарованими дітьми;
- позакласна робота з предметів;
- робота Ради школи,опікунської Ради,з батьками,спонсорами;
- стан внутрішкільного управління;
- виконання нормативних документів,Закону про освіту;
- атестація педагогічних кадрів.
Безперечним залишається той факт,що поінформованість керівника закладу освіти впливає на формування його професійних якостей,вироблення досконалого управління,адекватного рівню розвитку колективу,регламентацію процесів управлінської діяльності адміністрації школи та спільної діяльності учасників навчально-виховного процесу.
Про результати роботи свідчать шкільні, районні семінари, школи педагогічного досвіду, творчі групи, майстер-класи,конкурси,із використанням ІКТ. Створені сайти загальноосвітніх навчальних закладів (проектування, створення і перенесення у мережу, наповнення і ведення).Утім, на сьогодні, не в усіх закладах забезпечується їх наповнення контентом, грамотне, регулярне оновлення.
Запровадженні інноваційні форми підготовки та проведення педрад.
Це і:
- Педрада - ділова гра.
- Педрада - диспут.
- Педрада - захист інновацій.
- Педрада - тренінг.
- Педрада - творчий звіт.
- Педрада - круглий стіл.
- Педрада - презентація.
- Педрада - конференція
- Педрада - практикум.
- Презентація педради "Ефективність уроку - стимул до успіху вчителя і учня"
Презентація педради "Педагогічна етика"
Представлення інноваційних ідей та проектів,педагогічних технологій, новітніх методик,інформаційних і комп'ютерних систем,обладнання й устаткування для провадження навчально-виховного процесу нині забезпечується через нову форму виставки-виставки- презентації. Під час проведення виставок-презентацій передбачається супровід великої змістовної тематичної програми,яка включає семінари, науково-практичні конференції, круглі столи, самопрезентації, тренінги,майстер класи,обмін досвідом упровадження інновацій. Відбувається обговорення питань щодо ефективного поступу освіти в районі та окреслюються шляхи її випереджального розвитку.
З ініціативи керівників навчальних закладів представлено досвід Новоархангельського навчально-виховного комплексу "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія", Скалівського навчально-виховного комплексу "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад", Тернівської, Мар'янівської, Нерубайської, Кальниболотської, Надлацької загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів за напрямами "Інновації у розвитку і діяльності навчальних закладів","Створення інноваційного середовища в освітньому просторі ","Системний підхід до оцінювання ефективності управлінської,педагогічної майстерності".
Актуальність інноваційної політики в освітній сфері шкіл не нова переведена в систему освіти кожного педагога і формується вона на основі педагогічної ініціативи. Відповідно до відомих навчальних інноваційних технологій учителі здійснюють такий набір методів, прийомів, операційних дій педагога з учнем, у результаті яких суттєво покращується мотивація учнів до навчального процесу та підвищення професійної компетентності самого педагога.
В управлінській діяльності керівники навчальних закладів використовують цільові управлінські проекти. Вони базуються на інноваційних технологіях у форматі контрольно-оцінювальної діяльності. Зокрема, це діагностичний контроль, педагогічний аналіз, моніторинговий контроль. Застосовуючи ці інноваційні технології в контрольно-оцінювальній діяльності директори мають змогу будувати моделі своїх контрольних дій. Ці технології сприяють узгодженій співпраці вчителя і керівництва школи в досягненні спільної мети навчального закладу.
Розвивається концептуальна ідея моделі навчального закладу: перехід від моделі школи, що функціонує, до моделі школи, що розвивається і забезпечує безперервний розвиток особистості керівника, педагога та учня. Для навчальних закладів характерним є пошук нових педагогічних можливостей.
Майбутнє кожного навчального закладу Новоархангельського району значною мірою залежить від керівника, його компетентності,інноваційного потенціалу навчального закладу, рівня культури, що передбачає досягнення нової якості навчально-виховного процесу, здійснення кардинальних базових перетворень у змісті, формах і методах навчання і виховання, в управлінні школою, в переведенні її із стану функціонування в режим розвитку.
ЛІТЕРАТУРА
Закон України " Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 р. -
№ 40- IV
1. Васильченко Л.В. Управлінська культура і компетентність керівника – Х.: Вид. група «Основа», 2007, - 176 с. – Б-ка журн. «Управління школою»; Вип. 3(51))
2. Вдовиченко Г.П. Управлінська компетентність керівника школи, - Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 112 с. – (Б-ка журн. «Управління школою» Вип. 1(49))
3. Лазаренко І. Формування іміджу освітньої установи //Директор школи. Україна, 2006.
4. Климчик І. Ділова кар'єра: принципи планування і управління
//Освіта і управління. – 2004. – № 3-4. – С.31-36.
5. Галіціна Л. Інноваційна діяльність ЗНЗ / Упоряд. Л.Галіціна.–К.:
Вид.дім «Шкільний світ»: Вид. Л.Галіціна, 2005. – 128 с.– (Б-ка
«Шкіл.світу»).
6. Ващенко Л. Інноваційні процеси в системі загальної середньої
освіти особливості управління//Освіта і управління. – 2003. – т. 6. –
№3. – С. 97–104.
7.СоханьЛ.В.,Єрмакова І.Г Життєва компетентність особистості//Науково- методичний посібник.-2003.-К.Богдана.
8. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором //Вибрані твори: В 5 т.—К.: Рад.шк., 1976—1977.—Т.4.—С.393—626.
9.Палеха Ю.І. Методологічні основи культури управління // Освіта і управління. –1997.--№2.—Т.2, с.82—85.
10. Павлютенков Є.М. Професійна компетентніть директора школи //
Управління школою. – 2003. – № 7. – (19) березня. – С.2-4.
Мартиненко С.М. Оновлення управлінських функцій керівника
сучасного навчального закладу в умовах реформування національної системи
освіти // Управління школою. – 2003. – №7. – (19) березня. – С.8-9